Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поначіплювати

Поначіплювати, -люю, -єш, гл. Нацѣпить (во множествѣ). Ти тільки придивись, чого вони поначіплювали на себе. Левиц. Пов. 143. Поначіплювано густо струни золотії. К. МБ. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАЧІПЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАЧІПЛЮВАТИ"
Відлинути, -ну, -неш, гл. 1) Отлетѣть. 2) Отхлынуть. Відлинула вода від берега.
Гарніти, -нію, -єш и гарнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться красивѣе, хорошѣть.
Затя́гач, -ча, м. Ремень для укрѣпленія снізки у ярма. Рудч. Чп. 250.
Кавалерочок, -чка, м. Ум. отъ кавалер.
Мучи́телька, -ки, ж. Мучительница. Желех.
Намота́ти Cм. намотувати.
Наса́жувати, -жую, -єш, гл. = насаджувати.
Понявчати, -чу́, -чи́ш, гл. = понявкати.
Ханство, -ва, с. Ханство. Шейк.
Чиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Платить чиншъ. О. 1862. VII. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАЧІПЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.