Гарячіти, -чію, -єш, гл. Становиться горячимъ, жаркимъ. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.
Грі́мно нар. О звукѣ: сильно, громко. Стукнув у віконечко грімно. Починай, Солохо, — ти ж громній співаєш.
Димува́ти, -му́ю, -є́ш, гл. Дымиться. Принизь, о Господи, ти небо над землею. зійди, коснися гір, нехай горять, димують. В руках його мушкет димує.
Єрети́ця, -ці, ж. Еретичка.
Кудлатий, -а, -е. Косматый, мохнатый. Собака кудлатий — йому тепло, пан багатий — йому добро. Вус кудлатий. Вхопив за бороду кудлату. Дикий хміль колишеться кудлатими жмутками. К. Орися.
Люба́нка, -ки, ж. Возлюбленная. Ум. люба́ночка.
Перепеля, -ля́ти, с. Перепелка-дѣтенышъ.
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11.
Сіпатися, -паюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] сіпнутися, -пнуся, -нешся, гл.
1) Дергаться, дернуться. Зачепив вірьовку ногою, вона сіпнулася та й од'язалась.
2) Подергиваться, подернуться. Сіпається в його мишка на виду.
3) Рваться, рвануться. Аж грушу вивертає, з коріння (чорт), так сіпається. Рудч. II. 24.
Сотішати, -ша́ю, -єш, сов. в. соті́шити, -шу, -шиш, гл. = утішати, утішити. Викинув Іванко половиночку (копи), сотішив дівчину-челядиночку.