Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понагулювати

Понагулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и нагуля́ти, но во множествѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГУЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГУЛЮВАТИ"
Вичесати Cм. вичісувати.
Гайдамацтво, -ва, с. Гайдамачество. Cм. гайдамака. Левиц. І. 535.
Деся́точок, -чка, Ум. отъ десяток.
Лі́сочка, -ки, ж. Ум. отъ ліска.
Ме́джи пред. = між.
Погано нар. 1) Дурно, плохо. Надумавсь вовк, що жить йому погано: не з'їсть, не засне до пуття. Гліб. 2) Некрасиво. Ум. поганенько.
Розний, -а, -е. и пр = різний и пр.
Страп'я, -п'я, с. = страпки. Іде, а страпя висить. Н. Вол. у. Одежинка.... носилася без перемінки, поки сама не опадала страп'ям та гноттям. Мир. ХРВ. 162.
Тогобочанка, -ки, ж. Жительница другого берега, живущая по ту сторону рѣки. Ум. тогобочаночка.
Штимуватий, -а, -е. О смушкахъ: плохой сортъ почти безъ завитковъ. Вас. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАГУЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.