На́йми, -мів, м. мн. Наемъ; служба по найму. Нехай вона сердешна од наймів трохи одпочине. . Піти́ в на́йми. Наняться. Матінко наша! Не журися ти нами: як поростемо, пійдемо в найми.
Обсі́сти. Cм. Обсіда́ти.
Печина, -ни, ж. Кусокъ кирпича, глины, отпавшій въ печкѣ. Лежить нелюб у постелі, як печина у попелі. Сіль тобі в вічі та вода та печина в зуби — бранное пожеланіе.
Понагинатися, -наємося, -єтеся, гл. Нагнуться (о многихъ). Верби понагинались над водою.
Починок, -нку, м. 1) Начало = почин. Віл щось почав був говорить, да судді річ його з починку перебили. 2) Нитки на веретенѣ, заполненномъ совершенно. Туілько дідова дочка одвернеться куди небудь, то бабина дочка вуізьме да й змотає починок із її веретена на своє: от у єї і буільший починок стане. 3) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Ум. почи́ночок. Я раненько устаю, по два починочки попрядаю.
Поштарський, -а, -е. Принадлежащій поштарю.
Себе мѣст. Себя. Мені й себе й тебе жалко. Ганна була невеличка з себе. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати.
Стуманіти, -нію, -єш, гл. = стуманитися.
2) Одурѣть, оторопѣть.
Усюсінько нар. = усісінько.
Цівати, -ваю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ).
