Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помірок I

Помірок I, -рку, м. = і. Помір. Як коли, до воно (небо) розчиняється, тілько на яку небудь оказію: на войну, або на помірок, або на голод. Чуб. І. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІРОК I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІРОК I"
Вицяпувати, -пую, -єш, сов. в. вицяпати, -паю, -єш, гл. = відциркувати. Шух. І. 193.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Гліб. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Ном. № 13590. Руками гомоніти. Шутливо: писать. Ком. Пр. № 870. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Шевч. Гомоніла Україна. Шевч. Широкий Дніпр не гомонить. Шевч. 28. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей. Левиц. І. 116.
Забербе́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Ігва, -ви, ж. = ігла 1. Вх. Лем. 421.
Мущени́н, -на и мущи́на, -ни, м. Мужчина. Шух. І. 32.
Пліства, -ви, ж. = плиска а, б, в. Вх. Уг. 259.
Полива, -ви, ж. 1) Глазурь, мурава. Шух. І. 262, 264. 2) Глазированная, муравленная посуда. Повіз поливу аж у Чорноморію на продаж.
Псяґа, -ґи, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Складно нар. 1) Сложно. 2) Складно, стройно. Левиц. Пов. 49.
Сухоліс, -су, м. Высохшій лѣсъ, высохшая часть лѣса. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІРОК I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.