Верховик, -ка, м.
1) Сѣверный вѣтеръ.
2) Всадникъ, верховой.
Марні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Чахнуть, худѣть, вянуть. Марніє та й марніє Парася моя. А щоб личко не марніло з чорними бровами, — до схід сонця в темнім лісі умийся сльозами.
Мно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, множить, размножать. Було пани множять вівцю шльонку.
Печільниця, -ці, ж. Женщина, пекущая хлѣбъ. Не вмію я пасок пекти. Бач, яка я печільниця, що треба показувать.
Підперізувати, -зую, -єш, сов. в. підперезати, -жу, -жеш, гл. Подпоясывать, подпоясать. Підпережи хлопця. Мати Юрася родила, місяцем обгородила, сонечком підперезала.
Підпоможення, -ня, с. Подспорье.
Повипадати, -даємо, -єте, гл. Выпасть (во множеств.). Чи чуєш, дядьку! Щось у тебе з воза повипадало! Зуби... повыпадали.
Полонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Плѣнить.
2) Дѣлать проруби во льду.
Послі нар. Послѣ. Послі посходились. Обіцянки не забувайся, бо послі, чуєш, ні чичирк.
Тарган, -на, м.
1) Тараканъ, Blatta. Та й хороша: як тарган у сметану впав.
2) Названіе вола дымчатаго цвѣта. Ум. таргане́ць, тарганчик.