Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помикати 2

Помикати 2, каю, -єш, гл. 1) Порывать, влечь. Не видно моїй хати, тілько видно грушу, туди ж мою помикає що-вечора душу. Чуб. V. 61. 2) Поспѣшить. Вертаєшся було, то наче ззаду чорт доганяє, — так помикаєш. Св. Л. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИКАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИКАТИ 2"
Ґалюґа, -ґи, ж. = Ґалиця. Вх. Зн. 13.
Догане́ць, -нця́, м. Ум. отъ II. Доган.
Лука́вник, -ка, м. Лукавый человѣкъ. К. ХП. 83.
Обвішати Cм. обвішувати.
Попідривати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Подрыть (во множествѣ). Яблуні свині попідривали. 2) Подорвать (во множествѣ).
Посюх, -ха, м. Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Срач, -ча, м. Ретирадъ, нужникъ, отхожее мѣсто. Макс. (1849) 69.
Хлудина, -ни, ж. Хворостина, лозина. прутъ. Мнж. 193. Аж мій милий іде, як та буря гуде, і хлудину волоче таку суковату та на мою білу спину та пенякувату. Н. п. Ум. хлудинка.
Хортовий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борзой собакѣ.
Червенодупец, -пца, м. пт. Ruticilla phoenicura. Вх. Уг. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМИКАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.