Годі нар. 1) Полно, довольно, баста. Та годі сидіти, та пора летіти. От Іван і годі її стріляти. Ждала, ждала, та й годі сказала. 2) Дальше нечего сказать, баста, да и только. Добре мені так, що годі. Лихо, та й годі. Рай, та й годі. Сміх, та й годі. 3) Нельзя, невозможно.
Дзе́ркальце, -ця, с. Ум. отъ дзеркало.
Жа́риво, -ва, с. Тлѣющій костеръ.
Живо́ття, -тя, с. = живіття. до живоття. До смерти, пожизненно. Це вже земля до живоття її буде.
Загиба́ння, -ня, с. Погибаніе.
Надгина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. наді(о)гну́ти, -гну́, -неш, гл. Пригинать, пригнуть немного.
Сількісь, сількось, нар. Ладно, все равно, согласенъ. Та вже сількось, нехай бють. Та сількось, каже, мені, однаково тягать той год.
Скучно, нар. Скучно. Чи головка болить, чи на серденьку нудно, чи за отцем, матусею скучно? Ум. Скучне́нько, скучне́сенько. Стало мені скучненько.
Телепень, -пня, м.
1) То, что болтается, мотается.
2) Колокольный языкъ.
Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл.
