Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удовувати

Удовувати, -вую, -єш, гл. Вдовствовать. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї. Г. Барв. 518.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДОВУВАТИ"
Вулік, -ка, м. = вулій.
Кокосом нар. Злобно, искоса. Дивиться кокосом. Канев. у.
Нісенітниця, -ці, ж. Чепуха, вздоръ. Вигадує нісенітниці.
Перечитати Cм. перечитувати.
Полупати, -паю, -єш, гл.очима. Похлопать, поморгать глазами. Офіцер полупав-полупав очима, за шапку та й за двері. О. 1861. IX. 77.
Присада, -ди, ж. 1) Усадьба. У Пимона присада добра. Н. Вол. у. 2) Привитая вѣтка плодоваго дерева. присаду класти. Прививать деревья. Шух. І. 110.
Прохожуватися, -жуюся, -єшся, гл. = прохо́дитися. Пойшов на двір прохожуваться. Рудч. Ск. І. 18.
Сповитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. А бабі сповитусі кладуть у домовину палицю. ЗОЮР. II. 44.
Тіпчина, -ни, ж. Мурава, газонъ. Мнж. 193.
Фацка, -ки, ж. Пощечина, оплеуха. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.