Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удовувати

Удовувати, -вую, -єш, гл. Вдовствовать. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї. Г. Барв. 518.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДОВУВАТИ"
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Недоляшок, -шка, м. Ополячившійся украинецъ. О. 1861. X. Свид. 44. Шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. К. ЧР. 4. Недоляшок! гукають козаки. Недовірок! шепочуть поляки (про Ад. Кисіля). К. ПС. 26.
Падло, -ла, с. 1) Падаль. 2) Бранное слово.
Переполох, -ху, м. 1) Испугъ. Підкралися, щоб ізлякать; коли подивляться, що вбитий, — з переполоху ну втікать! Шевч. 32. Злякалась миша та притьмом, поміж травою, лопушком, з переполоху почухрала. Гліб. 2) Нездоровье отъ перепуга. ХС. VII. 415. Надіть сорочку пазухою назад од переполоху. Ном. № 285. Шепчу — уроки проганяю, переполохи виливаю. Котл. Ен. III. 13.
Петечина, -ни, ж. = петек. (Cм. петак). Будут гості в кармазині, а ти в лихій петечині. Гол. II. 576.
Пириця, -ці, ж. = метелик. Вх. Лем. 448.
Розвівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розвіяти, -вію, -єш, гл. Развѣвать, развѣять. Шевч. 8. Буйний вітер повіває, широкий лист розвіває. Чуб. V. 40. Шкода, шкода білого цвіту, що розвіяв вітер по всьому світу. Чуб.
Розчесати, -ся. Cм. розчісувати, -ся.
Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб.
Упудитись, -джуся, -дишся, гл. Умочиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.