Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поменшання

Поменшання, -ня, с. Уменьшеніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕНШАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕНШАННЯ"
Баюс, -са, м. = баус. Вх. Лем. 390.
Залізя́ний, -а, -е. Желѣзный. Де твоя лопатка залізяка? Екатер. у. ( Залюбовск.). Загадка: Вовчок залізяний, хвіст конопляний (голка). Грин. II. 310.
Кабан, -на, м. Кабанъ; вепрь. Не бурли, як кабан у кориті. К. ЧР. 132. Ум. кабанець, кабанча, кабанчик. Ув. кабанюга.
Пер, -ру, м. Рыба Thymallus wexillifer. Вх. Пч. II. 21.
Поперезуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться наново, перемѣнить обувь (о многихъ).
Споводувати, -ду́ю, -єш, гл. Вызвать, послужить причиной,
Срібло-злотий, -а, -е. Серебряный съ золотымъ. Червонії черевички на ніжечки, срібло-злотий поясочок на станочок. Н. п.
Стихати, -хаю, -єш, сов. в. стихнути, -хну, -неш, гл. Стихать, стихнуть, утихать, утихнуть, затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. То стала злая хуртовина по Чорному морю стихати. Макс. Музики стихли. Стор. МПр. 82. У селі і в полі усе давно стихло, тільки не стихає в гаю соловейко. Хата. 14.
Супостатський, -а, -е. Супостатскій, вражій. К. ПС. 72.
Хожалий, -а, -е. Привыкшій къ ходьбѣ, неутомимый въ ходьбѣ. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМЕНШАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.