Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помело

Помело, -ла, с. 1) Метла. Зробив батько помело, — три дні хати не мело. Чуб. V. 1136. 2) Тряпка на длинной палкѣ для чищенія трубъ отъ сажи. Харьк. 3) Раст. Viscum album, омела. Вх. Лем. 453. Ум. помельце́. Помельце замело. ЕЗ. V. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕЛО"
Авдито́рія, -рії, ж. Аудиторія. К. Кр. 37. Студенти перестали ходити на його лекції, а щоб авдиторія не була зовсім порожня, вони ходили по черзі, по п'ять душ. Левиц. Пов. 52.
Вицяпкати, -каю, -єш, гл. Выцарапать. Такі маєш очка красні: вицяпкала б ті. Гол. II. 822.
Вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Воскресити Cм. воскрешати.
Гончаре́нко, -ка, м. Сынъ горшечника. Аф. 364.
Невтомливий, -а, -е. = невтомний. Наче благодать Божа допомагає невтомлива, невсипуща. МВ. (О. 1862. III. 62).
Новодранка, -ки, ж. Изорванная рубаха. (Насмѣшка: вмѣсто — новая рубаха). Що-вечора і що-ранку то й надінеш новодранку. Ном. № 11241.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.  
Постель, -лі, ж. Настилка изъ бересты подъ подомъ печи. Радом. у.
Узаємний, -а, -е. Взаимный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМЕЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.