Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помекати

Помекати, -каю, -єш, гл. Поблеять, покричать (объ овцахъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕКАТИ"
Знахорка, знахурка, -ки и пр = знахарка и пр.
Липко́ватий, -а, -е. Липкій, клейкій, вязкій. липко́вата земля. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Паношитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Превращаться въ барина. Гн. І. 187. 2) Важничать, играть роль барина. Вх. Зн. 46.
Пересохнути. Cм. пересихати.
Підчинка, -ки, ж. Оборка на подолѣ юбки. Гол. Од. 21.
Полик, -ка, ж. Ум. отъ піл.
Понаривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и нарвати, но во множествѣ. Повні пазухи грушок понаривали. Драг. 121. Хлопці встали, вози підмазали, нові ярма понаривали, сиві воли позапрягали. Рудч. Чп. 97.
Суреля, -лі, ж. Берцовая кость. (Tibia) и вообще всякая длинная трубчатая кость. Въ смыслѣ: нога употреблено въ слѣдующемъ выраженіи: откидав сурелі, — т. е. протянулъ ноги, лежитъ. Ном. № 10879.
Темперування, -ня, с. Очиниваніе перьевъ. Шейк.
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМЕКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.