Виточки, -чок, мн. Остатки отъ очистки зернового хлѣба на грохоть.
Во пред. = в. (Рѣдко употребляемое). Та й поїхав на Вкраїну до дівчини во гостину.
Гавкати, -каю, -єш, гл. Лаять. Собака і на святого гавка.
Ґе-ґе-ґе меж. Подражаніе крику гусей. А гусочка ґе-ґе-ґе!
Зузити Cм. зужувати.
Кудерь, -дря, м. 1) Локонъ, кудря. Употребляется болѣе во мн. кудері и кудрі. Золотою гребіночкою кудрі росчесав. Від роскоші кудрі в'ються, від журби січуться. 2) Самый верхній кудрявый или загнутый конецъ верхушки дерева (употребляется больше въ Ум. формѣ). Ум. кудерець, кудрик, мн. кудерьки, кудречки, кудроньки. Сам верхний конецъ смереки се когутик.... Когутик закривлений се кудрик. Росте деревце тонке-високе, а на вершечку кудеревеньке, а в тім кудерці золоте крісельце. Кудерьки чеше.
Повипилювати, -люю, -єш, гл. Выпилить (во множествѣ).
Поорудувати, -дую, -єш, гл. Распорядиться, поуправлять нѣкоторое время.
Розбехкати, -каю, -єш, гл. Разлить, разбить.
Спільжити, -жу, -жиш, гл. Ослабить. Мусить долішний обруч підбити угору, аби трохи спільжити — звільнити доґи та тоді забити дно у затір.
