Безголосий, -а, -е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
Відправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відправити, -влю, -виш, гл. 1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Тяжко, тяжко мені тебе з дому одправляти. Одправила-сь чесних хлопцей, та чекай донині: тепер підеш за такого, котрий пасе свині. 2) Разсчитывать, удалять (служащихъ). 3) Отправлять, отправить, отбывать, отбыть. Ой він пішов до ляшеньків служби відправляти. 4) Совершать, совершить богослужебный обрядъ. Одправив отець Яків утреню. Заховав дід бабу і похорон одправив. Похорон одправляти.
Гарчання, -ня, с.
1) Ворчаніе (о собакѣ).
2) = гарикання.
Зза́ду нар. Сзади. Кусь мене, вовче, ззаду, бо я зубів не маю.
Нещадим, -му, м. Пустыя щи.
Одноручка, -ки, об.
1) Однорукій, однорукая.
2) — пилка. Пила съ рукояткой только съ одного конца (садовая и пр.)
Опит, -ту, м. Разспросъ, опросъ. опита взя́ти. Разспрашивая, разузнать, разспросить. Ой заплакала мати ідучи до хати, що че можна за сина й опита узяти.
Проректи Cм. прорікати.
Рундучок, -чка, м. Ум. отъ рундук.
Шустати, -таю, -єш, гл. Шелушить, очищать отъ шелухи. Шустаний ячмінь.
