Баклажок, -жка, м.
1) Ум. отъ баклаг.
2) Родъ писанки.
Вияв, -ву, м. Проявленіе, обнаруженіе.
Навби́тки нар. Въ выраж.: гуля́ти навби́тки. Игра на праздникъ Пасхи крашеными яйцами: бьютъ яйцо о яйцо, и тотъ, чье яйцо видержить, забираетъ разбитое яйцо своего партнера.
Пообселювати, -люю, -єш, гл. Поселить (многихъ).
Рідкий, -а, -е. 1) Рѣдкій, не густой. Не жаль мені, що мак рідкий.
2) Жидкій. Давайте круту варити, бо рідкої ні з чого.
3) О землѣ: рідка земля — легкая, малосвязная земля.
4) Рѣдкій, не частый. Ум. ріденький, рідесенький.
Різдвяний, -а, -е. Рождественскій. різдвяни свята. Рождество, рождественскіе праздники.
Смагнути, -гну, -неш, гл.
1) Жариться на солнцѣ, нагрѣваться.
2) Загорать. Од соненька личенько смагне.
3) Сохнуть, запекаться. Смагнуть губи.
Станля, -лі, ж. = стайня? Продай сестру Оленочку за коники воронії, за сідла серебнії, за уздила шовковії і за станлі золотії.
Уриватися I, -ваюся, -єшся, сов. в. увірватися и урватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Отрываться, оторваться, вырываться, вырваться, обрываться, оборваться, перерываться, перерваться, прерываться, прерваться. Як ухо ввірветься, то й збан розіб'ється. Одна (струна) вже й увірвалась. Батіг не нитка — не увірветься. Урвався і рід Вишневецьких. увірвався бас, увірвалася нитка, удка (кому). Прекратилась возможность. Вже Терешкові ввірвалось нитка верховодити. Тоже значеніе имѣетъ выр.: уже йому ввірвалось. розмо́ва увірвалася. Прекратился разговоръ. 2) Вырываться, вырваться. Я піймав його та й веду за руку, а він усе вривається од мене, все наче огинається, а далі вирвавсь і побіг. 3) Срываться, сорваться, упасть съ высоты. Беруться за руки колом і перекручуються, приспівуючи:... «держіться кріпко: як хто увірветься, тому не минеться», — а ж поки хто увірветься, — тоді знов. А той, що сидів на трямку, як увірветься з того трямка! Як ти в мене ночував, то з полу ввірвався.