Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полупити

Полупити, -плю́, -пиш, гл. 1) Облупить; обчистить. Воліла я, воли мої, вас всіх полупити. Рудч. Чп. 166. Дають мені бараболі полуплені їсти. Чуб. V. 1125. 2) О насѣдкахъ: высидѣть (во множествѣ). Хоч би тобі один розбовток! Усі яйця квочки полупили. Г. Барв. 194.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУПИТИ"
Багач, -ча, м. Богачъ. Прийшов багач, прийшов дукач та в порога став, із нашої голотоньки сміяться почав. Рудч. Чп. 107. Багач великий, Данило Гурч. Він таки з козаків був, та жив собі паном, мав свій хутір і степи й поле. МВ. І. 151.
Брехіт, -хоту, м. Лай. Желех. Cм. 1. брех.
Важливий, -а, -е. 1) Тяжелый, вѣскій. Серце, що ворушиться од жалю гнівного та од туги важливої. МВ. (О. 1862. І. 75). 2) Важный. Желех. Те зілля дуже важливе од порухи.
Мерша́ник, -ка, м. 1) Быкъ. 2) = мершавиця. Желех. Вх. Зн. 35.
Пискір, -ра, м. 1) Рыба Cobitus fossilis. Шух. І. 24. Вх. Пч. II. 19. 2) Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 449.
Половик, -ка, м. Порода ястреба. О. 1862. IX. 62. Kolb. І. 65. Гу! га! Половик! злапав курку за їзик. ЕЗ. 5. 150.
Попрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = попроситися. А ти б попрохалася, може б і пустили.
Розславити Cм. розславляти.
Розцвіт, -ту, м. Расцвѣтъ, процвѣтаніе. Стали сі люде.... міркувати, яким би робом зупинити розцвіт української мови. К. ХП. 125.
Тайстра, -ри, ж. Сумка, котомка. Kolb. І. 69. Ум. тайстерка, тайстронька, тайстрочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.