Бецманка, -ки, ж. р. отъ бецман.
Брувинячий, -а, -е. Изъ шепталы.
Віджарити, -рю, -риш, гл. Отпороть розгами, высѣчь. Узяли його лакеї на станю та так оджарили, що ні лягти, ні сісти.
Віну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = війнути. Не чорна хмара налітала, не буйні вітри вінули, як душа козацька молодецька з тілом разлучалась. Вітрець не віне́.
Жґут, -та́, м. = джґут.
Напли́нок, -нку, м. Наносъ рѣчнаго ила, наносный песокъ. 2) Слѣдъ, вліяніе. Латинська мова лишила в лядській великий наплинок.
Повижинати, -на́ю, -єш, гл. Сжать (серпомъ — во множ.). Уже всю траву в садку повижинала.
Рундучок, -чка, м. Ум. отъ рундук.
Улинути 2, -ну, -неш, гл. Влить (однокр.).
Шпряха, -хи, ж. = шприх.