Брилів'Є, -в'я, с. соб. Крупные камни.
Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини.
2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить.
3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче.
Вимантачити, -чу, -чиш, гл.
1) Выострить мантачкою (Cм.) 2) Выманить что, выпросить. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти, або як вимантачить, то вимантачить.
Заклебу́чений, -а, -е. Загнутый, закривленный. Носи (у постолах,) суть завше менше або більше догори заклебучені.
Збавля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зба́витися, -влюся, -вишся, гл. Уменьшаться, уменьшиться, убавляться, убавиться. Нещасливість світа — збавилося літа, прийшла зіма, то й хліба нема.
Кожушище, -ща, с. ув. отъ кожух.
Мовча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Молчать. Хто мовчить, той двох навчить. Нужда мовчати не вміє. Слухає Наталя та мовчки мовчить.
Позаскалювати, -люю, -єш, гл. Занозить (во множествѣ).
Приспатися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспать съ мужчиной.
Умислити Cм. умишляти.