Бгати, бгаю, -єш, гл. 1) Складывать, свертывать, вить. Ой не бгай гніздечка при дорозі. 2) Втискивать, впихивать, комкать. Смирний, хоч у вухо бгай. То свитинку куплю за її гроші, то запаску, то те, то се, та все в скриню і бгаю, 3) Дѣлать изъ тѣста пироги, коровай и пр. Да чи мені да воду брати, а чи мені коровай бгати. Бгайте, коровай, молодиці! Бгати пироги. 4) — ковбки. Разбирать, сортировать срубленные стволы деревъ.
Гірка, -ки, ж.
1) Ум. отъ гора.
2) = гирка.
Колот, -ту, м. Ссора, споръ, сумятица. Як Чаюна взяли у острог, так і колоту не стало на селі; а то було що-вечора то крик на вулиці, то бійка, — без колоту не обійдеться. Колот такий підняли, що хоч з хати тікай. Боялась, щоб не вийшло якого колоту через сей случай. За ту бражку зчинили козаки з ляхами превелику дражку, за той молот зробили козаки з ляхами превеликий колот.
Напундю́читися, -чуся, -чишся, гл. = набундючитися 2.
Попідглядати, -да́ю, -єш, гл. Подсмотрѣть (во множествѣ).
Пороспухати, -хаємо, -єте, гл. Распухнуть (во множествѣ).
Присягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. присягну́тися, -нуся, -нешся, гл. Клясться, поклясться. Ти божився, присягався — не покину я тебе. Присягались сліпці, що своїми очима бачили.
Псячий, -а, -е. = песький. З псячого хвоста сита не буде.
Свічний, -а, -е. Свѣчной.
Укметити, -чу, -тиш, гл. = укмитити. Я й не вкметив, як він увійшов.
