Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Се ж мій братічок ріднесенький! Братічок помре, — я й загину. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Братоньку милий, прибудь до мене. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. б) Trifolium medium L.
Гальва, -ви, ж. Мѣра жидкости. Гальву віна.
Доте́рпіти Cм. дотерплювати.
Зверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Сворачивать, своротить, поворачивать, поворотить. Прошу вас, братця, на праву сторону звертаться. . Як кіньми звернув, аж Львів ся здвигнув. в'я́зи зверну́ти. Свернуть шею. ува́гу зверну́ти на. Обратить вниманіе. Що б він мені не росказував, а все було увагу зверне на те, що який гріх чіпати що чуже. 2) Сворачивать, своротить на кого (вину). Не звертай на людей, коли сам нашкодив. Звикли усе на инших звертати, а себе неповинними в своїй біді чинити. . 8) Возвращать, возвратить. 4) Только сов. в. Скинуть, сбросить. Кобила хоче лошя звернуть.
Златоко́ваний, -а, -е. = златоскований. І на храмах його чесний хрест златокований поставили.
Коропавка, -ки, ж. = коропа.
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка.
Нало́патися Cм. налопуватися.
Приземок, -мка, м. Малышъ, приземистый. Ще хлоп'ям був, приземком, а всі вже зілля знав.
Чересок, -ска, м. Ум. отъ черес.