Ґирґа́чка, -ки, ж. = Ґерґавка.
Дори́патися Cм. дорипуватися.
Є́дність, -ности, ж. Единство, единеніе. Кожен сам про собе дбає. Немає єдности.
Забобо́нний, -а, -е. Суевѣрный. Блукав би й я в химерах забобонних.
Карась, ся́, м.
1) Карась, Carassius vulgaris. Не всі старі щуки карасів хватають. Ой лин та карась у ятері трепетавсь.
2) Названіе вола цвѣта оперенія куропатки. Ум. карасик, -карасичок. За періжками подали печені карасики. Ліз карасик через перелазик, та у воду плюсь!
Одвукінь нар. На двухъ лошадяхъ — поперемѣнно то на одной, то на другой. летів одвукінь з Низу день і ніч.
Оправлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. опра́витися, -влюся, -вишся, гл. Приводиться, привестися въ порядокъ.
Основувати, -вую, -єш, сов. в. оснувати, -ную, -єш, гл. Основывать, основать, дѣлать, сдѣлать основу. Що журавель намне, а чапля намиче, а сорока оснує, а ворона витче.
Перейма, -ми, ж. Употр. также и въ одномъ мн. ч.: перейми.
1) Перехватываніе плывущаго по рѣкѣ. Пливе вінок краєм. Дунаєм... «Помагай Біг, три риболови, чи не стрічали, чи не спіймали пав'яний вінок, чистий барвінок?» — Ой ми стрічали, ой ми спіймали, та що ж нам буде за перейми?
2) Вознагражденіе за доставку пойманнаго на рѣкѣ. А заходь далі, піймаємо дуба, от і дасть Семен перейми: я добре знаю, що це його дуб пливе.
3) Обрядовая остановка парнями поѣзда жениха съ цѣлью получить магарычъ, при возвращеніи его въ понедѣльникъ изъ церкви.
4) Схватки у роженицы. Перейма хвата. Найважче буває породіллі, як починаються перейми.
5) Перехватъ.
Шліхтувати, -ту́ю, -єш, гл. Смазывать пряжу шліхтою, піспою. Бобе піспу та й шліхтує нитки.
