Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полковниця

Полковниця, -ці, ж. Полковница. Шевч. 296. Молодая полковниця полковника просить. Грин. III. 417.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛКОВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛКОВНИЦЯ"
Безбатченко, -ка, м. Внѣбрачный сынъ. К. Досв. 160. А ти гріх мій спокутуєш в людяхъ сиротою, безбатченком. Шевч.
Дни́на, -ни, ж. День. Г. Барв. 246. Грин. ІІІ. 302. Яка весняна днина, а він цілий день не їв. Камен. у. Ой не хвалися, не ти ж їх кохала: кохала ненька старенька ясного сонця прошив віконця, ясної днини против кватири. Чуб. ІІІ. 299. Ум. Дни́нка. В суботу на годинку, в неділю на всю днинку. Гол. II. 99.
Жа́чка, -ки, ж. = жатка. Це кошено жачкою: бачите, як одмітно од того, де косою кошено. Полт. г.
Звіра́к, -ка, м.II. Звір. 2) Шух. І. 22.
Їжа, -жі, ж. Ѣда. Рудч. Ск. І. 3, 29, 115.
Огрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. огребтися, -буся, -бе́шся, гл. = обгрібатися, обгребтися. Сів на човен, сів на човен, а весельцем огрібатись. Чуб. V. 163.
Перепрасувати, -су́ю, -єш, гл. Вновь выгладить.
Поневолити, -лю, -лиш, гл. Принудить. Поневолила дочку заміж. Васильк. у.
Типик, -ка, м. Типиконъ (церк. книга). Що піп, то й типик. Посл.
Узад нар. Взадъ, назадъ. Ні взад, ні вперед. Ном. № 7641.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛКОВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.