Безбідний, -а, -е. Безбѣдный.
Відлюдний, -а, -е. Удаленный отъ людей.
Дба́тися, дба́юся, дба́єшся, гл. Заботиться о себѣ, обращать на себя вниманіе. А п'яниця та не дбається, йде до церкви, не вмивається.
Небоян, -на́, м. = небій. То було колись усяке боїться попа, а тепер настали такі небояни, що й лихо.
Облазити, -жу, -зиш, сов. в. облізти, -зу, -зеш, гл.
1) Облѣзать, облѣзть, слѣзать, слѣзть. Чогось шерсть на собаці облізла.
2) Лупиться, облупиться. Од сонця шкура на носі облазить.
Помазання, -ня, с. Помазаніе.
Пробуток, -тку, м. Житье. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Я дав йому пустиню на пробуток.
Продимати, -ма́ю, -єш, сов. в. проду́ти, -дму, -дмеш, гл. Продувать, продуть. Така хата, що наскрізь продимає. Добри-вечір, кумо моя! чи продула місце, та щоб мені з твоїм, милим вечеряти сісти? — Ой щоб же ти, кумо моя, цього не діждала, щоб я тобі з моїм милим місце продимала.
Тріпотатися, -чу́ся, -чешся, гл.
1) = трепотатися. Каже вовк: «А дивись, собако, чи в мене хвіст трепочеться»?
2) Яриться, метаться, выходить изъ себя. Як ся стане тріпотати, тра з хати, втікати.
Штукарити, -рю, -риш, гл. Шутить, забавно проказить.