Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Довгому́д, -да, м. Сказочное существо. По одной сказкѣ — полу-звѣрь, полу-человѣкъ: «Довгомуд — це колись такі люде були: чоловік — не чоловік, вовк — не вовк: руки у нього були такі, як і в чоловіка, а тіло усе в волоссі, а на голові шапка — хто її зна, якої масти. Чуб. ІІ. 95. Летить довгомуд. Чуб. II. 96. По другой сказкѣ: хорь. Мнж. 1. Ум. Довгому́дик.
Забига́ч, -ча́, м. Складной карманный ножъ. Шух. І. 291.
Кріпкий, -а́, -е́ 1) Крѣпкій. 2) Здоровый, сильный (о человѣкѣ). Іще кріпкий чумак був. МВ. І. 65. Це ж добре, як дівчина кріпка на вдачу... а инша зовсім розбештується. О. 1862. І. 74. 3) Сильный. А зіма вже морозами кріпкими укріпила. МВ. ІІ. 25.
Курій I, -рія, м. = курець. Драг. 13.
Неспосібнісінький, -а, -е. Находящійся совершенно не въ силахъ, рѣшительно не въ состояніи сдѣлать что. Та вони (діти) малісінькі, та вони дрібнісінькі, та вони неспособнісінькі. Мил. 222.
Ніц мѣст. = нічого. Панич не знав ніц. Ном. № 1164.
Обшиванка, -ки, ж. Лодка, обшитая шелевками.
Полудневий, -а, -е. Полуденный, южный. Брацл. у.
Терпкість, -кости, ж. Терпкость. Шейк.
Тогді нар. и пр. = тоді и пр. Тогді і мусять тут остаться. Котл. Ен. II. 28.