Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгромити Cм. відгромлювати.
Дба́ння, -ня, с. Радѣніе, стараніе, заботливость.
Дворя́нський, -а, -е. Дворянскій. Я дворянського роду у не ходила боса зроду. Чуб. V. 1074.
Згово́рини, -рин, ж. мн. = змовини 2. КС. 1883. II. 309.
Пообварювати, -рюю, -єш, гл. Обварить (во множествѣ).
Промінне, -ного, с. То, что берется за размѣнъ.
Сотня, -ні, ж. 1) Сотня, сто штукъ. 2) Часть козацкаго полка. 3) Въ старой Украинѣ XVII и XVIII в. извѣстная часть территоріи, состоявшая изъ нѣсколькихъ курінів и сама составлявшая часть полка. Ум. со́тенька.
Уважливий, -а, -е. 1) = уважний. Знайшов уважливого слухача. Левиц. Пов. 261. 2) Съ удар. на з-мъ слогѣ: уважливий. Важный, серіозный. Класти сіно в стоги, — се діло уважливе: можно й без обіду перебути, бо як дощ піде, а стіг не вивершений буде, то погано, — треба поспішаться. Волч. у. (Лобод.).
Чарівництво, -ва, с. Волшебство, колдовство. Желех.  
Шибиткуватий, -а, -е. Шаловливый, быстрый, подвижной. Кобел. у.