Висвячувати, -чую, -єш, сов. в. висвятити, -чу, -тиш, гл. — на попа. Посвящать, посвятить (въ духовный санъ).
Вісімнадцять, -ти числ. Восемнадцать. Єден за вісімнадцять, а другий без двох двадцять.
Зви́чка, -ки, ж. Привычка. Така звичка бісова.
Набарложи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Нагрязнить.
Намага́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Стремиться къ чему-либо, порываться. Через гору високую вітрець шмагає. 2) Одолѣвать. Сидить Маруся край оконечка, сон її намагає.
Оне, оне́є, мѣст. Это. Употр. въ выраж. не оне́, не онеє въ знач. не хочетъ (этого): Та і Тетяна нишком плаче, а до роботи не оне. Хоть чоловік і не онеє, коли же жінці, бачиш, теє, так треба угодити їй.
Перлина, -ни, ж. Жемчужина.
Ріпниця, -ці, ж. Работница при нефтяныхъ шахтахъ.
Роззумбелати, -ла́ю, -єш, гл. Разнуздать. Ти додому їдеш та й спати лягаєш, мене, ворон коня, не роззумбелаєш.
Торбочка, -ки, ж. Ум. отъ торба.