Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полікарювати

Полікарювати, -рюю, -єш, гл. Пробыть врачемъ нѣкоторое время.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІКАРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІКАРЮВАТИ"
Аба́хта, -ти, ж. Гауптвахта, караульня. Біжать до мене з абахти два москалі. Стор. 105.
Безвухий, -а, -е. 1) Не имѣющій одного уха или обоихъ. Чого це ваша собака безвуха? Полт. 2) О посудѣ, иголкѣ: не имѣющій ушка. Безвухий горщик. Безвуха голка.
Відколоти Cм. відколювати.
Запа́зушний, -а, -е. О ребенкѣ: грудной. Ще мале дитя, запазушне. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Плишка, -ки, ж. = плиска в). Шух. І. 89.
Побабіти, -бію, -єш, гл. 1) Сдѣлаться женоподобными (мног.). Желех. 2) Сморщиться. Оце як твої руки побабіли.
Понурок, -рка, м. пт. Colymbus, гагара; морской попугай. Вх. Пч. II. 9.
Сміхун, -на, м. Часто смѣющійся. Cм. смішко, сміюн.  
Удосталь нар. Вдоволь, достаточно.
Чемесити, -шу, -сиш, гл. Давить, выдавливать, топтать. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІКАРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.