Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полегкарь

Полегкарь, -ря, м. Человѣкъ легкомысленный; любитель легкой (нетрудовой) жизни. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕГКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕГКАРЬ"
Зго́раний, -а, -е. Сгорѣвшій. Згорана хата. Н. Вол. у.
Перелетіти Cм. перелітати.
Повисіти, -шу, -сиш, гл. Повисѣть. Нехай свита на дворі повисить, просохне. Богодух. у.
Потоншити, -шу́, -ши́ш, гл. Сдѣлать тоньше. Лебед. у.
Струсій, -я, -є. = струсевий. Струсе перо. Мнж. 4 6.
Уґаровувати, -вую, -єш, гл. Выдалбливать желобокъ, пазъ.
Унук, -ка, м. Внукъ. Набрались, діди біди, поки набули, а внуки — муки, поки збули. Ном. № 10597.. Ум. унучок.
Хвощ, -ща, м. Раст. а) = хвоїщ а). ЗЮЗО. I. 121. б)зі́мній = хвоїщ б). ЗЮЗО. I. 121.
Чімируха, -хи, ж. Названіе водки. Бодай тії пани жили, що гуральні становили: як би не ся чімируха, то я б згинув так, як муха. Ном. № 11659.
Штовхати, -хаю, -єш, гл. Толкать. Діти малиї, вдови стариї стременем у груди штовхав. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЕГКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.