Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Граби́тель, -ля, м. 1) Грабитель. Бо неправедним достатком хвалиться грабитель. К. Псал. 20. 2) Сборщикъ податей. Борз. у.
Зарачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ.
Затамува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Житом. у. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. Опат. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив. Черк. у.
Зачі́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. зачеса́тися, -чешу́ся, -шешся, гл. Зачесываться, зачесаться, причесываться, причесаться.
Зваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = звалити.
Імшити, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Мшити. Імшити хату. Шух. І. 92. 2)горшки. Вкладывать горшки одинъ въ другой, перекладывая соломой. Черк. у.
Помстити, -мщу, -стиш, гл. = помститися. Грин. І. 66.
Ремінь, -ню, м. 1) Ремень. З вас деруть ремінь, а з їх, бувало, й лій топили. Ном. № 4036. 2) Кожа выдѣланная, сапожный товаръ. Шух. І. 292. Оце купив реміню чоботи пошию. Харьк. у. 3) Широкій кожаный поясъ съ сумочкою при немъ и пр. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Федьк. Пов. 16. Ум. ремінець, ремінчик. Лучче своє личко, як чужий ремінець. Ном. № 9682.
Сивак, -ка, м. 1) О человѣкѣ: сѣдой. К. ЦН. 283. 2) Волъ темно-сѣрый. КС. 1898. VII. 41, 42. Гейкнув на сиваки і рушив в дорогу. Гн. II. 168. 3) Порода голубей. Ум. сивачо́к. КС. 1898. VII. 42.
Шарах! меж., выражающее быстрое движеніе метнувшагося, бросившагося человѣка, животнаго. Шарах зграя до байрака. К. Досв. 84. Тоді люде шарах, так як ті овечки, та й збіглись докупи. Г. Барв. 210. Півень: кукуріку! Мерці — шарах у ями! Грин. І. 49.