Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Адресува́ти, -су́ю, -єш, гл. Адресовать. Желех.
Вигадниця, -ці, ж. Выдумщица. Желех.
Відати, -даю, -єш, (вім, віси, вість), гл. Знать, вѣдать. Не вім, за що їм так довіря князь. Стор. МПр. 97. Ніхто того не відає, як хто обідає. Ном. Та коли б я знала, коли б я відала, що засватана буду. Мет.
Замуги́кати, -каю, -єш, гл. Запѣть тихо, подъ носъ.
За́ян, -на, м. Сказочный герой, зачавшійся отъ полученнаго отъ зайца яблока. Грин. II. 260.
Наво́зити, -жу, -зиш, сов. в. навезти́, -зу́, -зе́ш, гл. Навозить, навезть. Дідова дівка навезла усякої всячини. Рудч. Ск. II. 58.
Полюбовниця, -ці, ж. Любовница. Ой поїду я селом-улицею, здибаюсь з полюбовницею. Чуб. V. 91.
Річний, -а, -е. Годовой. Річна плата. Левиц. І. 214.
Ферфелиця, -ці, ж. = ферфела. Желех.
Шапонька, шапочка, -ки, ж. Ум. отъ шапка.