Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покрагати

Покрагати гл. = покраяти. Вх. Зн. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРАГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРАГАТИ"
Безкрайний, -а, -е. = безкраій. Степ безкрайний топне в млі. Щог. В. 151.
Ватрище, -ща, с. = ватра. Желех.
Капама, -ми, ж. Родъ греческаго пирожнаго. Котл.
Обрушати, -ша́ю, -єш, сов. в. обру́шити, -шу, -шиш, гл. Потрясать, потрясти, поколебать; обваливать, обвалить. Ти нам чисто всю хату обрушив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Печерній, -я, -є. Пещерный. Темнота печерня. К. МБ. XII. 262.
Позав'язувати, -зую, -єш, гл. Завязать (во множествѣ). Назад руки (новобранцям) позав'язували. Чуб. V. 995.
Розгніздитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. О птицахъ: размѣститься въ гнѣздахъ. Там любо розгніздилось дике птаство, на кипарисі бусель там осівся. К. Псал. 236.
Сакуля, -лі, ж. Родъ рыболовнаго сака на подобіе мѣшка изъ рѣдкаго полотна. Вх. Пч. II. 22.
Уронити, -ню, -ниш, гл. Уронить. Маруся віри не йняла, слізки не вронила. Мет. 177.  
Хрещенець, -нця, м. = хрещеник. У мого батька багато, багато хрещенців. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКРАГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.