Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарач, -чу, м. Дань, подать (хану).
Грома́к, -ка́, м. 1) Ретивый конь. Черк. у. 2) = Грімак. Спускався на громаку з високої гори. Мир. ХРВ. 241.
Замурмота́ти, -чу́, -чеш и замурмоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Троянці всі замурмотали. Котл. Ен. І. 16.
Запо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Засуетиться, захлопотаться. Запоралася коло печі, що й не вгледіла, як собака м'ясо вхопила.
М'язі, -зів, м. мн. Мускулы. Вх. Пч. І. 14.
Огвара, -ри, ж. Что-либо огромное, очень большое. Корова — огвара. Вх. Зн. 43.
Ожина, -ни, ж. 1) Ежевика, Rubus fructicosus. Утирається жаркою кропивою, малює брови синьою ожиною. Чуб. V. 519. Ум. ожи́нка, ожи́нонька, ожи́ночка. Употребляется какъ ласкательное къ женщинѣ. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная, і перепілко моя утішная. Г. Барв. 107. 2) мн. ожини. Раст. Rubus caesius. Лв. 101. Cм. колодюх, деринник.
Праведниця, -ці, ж. Праведница.
Прародичка, -ки, ж. Прародительница. Желех.
Серенити, -ню, -ниш, гл. Напирать. Угор.