Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Долу́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. долу́щитися, -щуся, -щишся, гл. Оканчивать, окончить вылущиваться, шелушиться.
Загага́кати, -каю, -єш, гл. Загоготать, захохотать. Харьк. у.
Ковмір, -ра, м. Воротникъ. У його на сертуці був червоний ковмір. Ком. II.
Мате́рия, -риї и мате́рія, -рії, ж. 1) Матерія, ткань. То пасмо проміння обливало... крісла, оббиті рябою недорогою материєю. Левиц. І. Так кравець крає, як материї стає. Чуб. І. 259. 2) Вещество, матерія. 3) Предметъ, матерія, содержаніе. Взяв він найнижчу матерію до оповідання. К. Гр. Кв. XX.
Микола́йчики, -ків, м. мн. Раст. = миколайки. ЗЮЗО. І. 122.
Поплямити, -млю, -миш, гл. Запятнать, покрыть пятнами.
Торохтело, -ла, с. Деревянный колокольчикъ на шеѣ коровы, вола. Зміев. у.
Хворостяний, -а, -е. Сдѣланный изъ хвороста. Хотин. у.
Церата, -ти, ж. Клеёнка.
Шпетно нар. 1) Безобразно, гадко. 2) Аккуратно, опрятно. Кв. Ум. шпетненько. Вбіралася шпетненько — шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка. МВ. ІІ. 31.