Відколупнути, -ну, -неш, гл. = відколупати.
Догу́лювати, -люю, -єш, сов. в. догуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Догуливать, догулять. Що у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти.
Загрякоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = загрюкотіти.
Занепада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. занепа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Приходить, придти въ упадокъ. 2) Надрывать, надорвать здоровье, ослабѣвать, ослабѣть, обезсилѣть. І сього часу, як занепав о. Гервасій, то до півроку так висох. Занепав од ран наш батько. Ти так занепав, синку, з своєю чумачкою, що й не пізнаєш тебе, тілько одні очі блищать. Мій хлопець чогось занепав: каже, голова болить і на світ не можна ся дивити.
Застру́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. заструпи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Струпѣть, заструпѣть, покрыться струпьями.
Ладнатися, -на́юся, -єшся, гл.
1) Собираться, снаряжаться, готовиться. Прокіп ладнається в дорогу.
2) — з ним. Условливаться, сговариваться.
Прочекати, -ка́ю, -єш, гл. Прождать.
Реторва, -ви, ж. соб. Ученики класса реторики
Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути.
Хлинути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. І хлинули сльози; дрібні, дрібні полилися.