Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витріпати, -паю, -єш, гл. Вытрепать.
Го́сточко, -ка, м. Ум. отъ гість.
Двана́дцятеро чис. Двѣнадцать душъ, штукъ; дюжина. Була така жовна, мала дванадцятеро дітей, тії діти мали всі по дванадцатеро дітей, — скільки всіх було? Чуб. І. 139.
Жартівни́ця, -ці, ж. Шутница.
Лиси́чий, -а, -е. Лисій. Нагибали нору лисичу. О. 1861. V. 70.
Орішення, -ня, с. соб. Орѣховыя деревья. Зеленее орішення по двору. Грин. III. 534.
Осадкуватий, -а, -е. Приземистый, коренастый. Молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий. Мир. Пов. І. 140.
Поговіти, -вію, -єш, гл. Поговѣть.
Почкати, -ка́ю, -єш, гл. = почекати. Почкай, дядьку! Чуб. II. 29. Чекай, я щось тобі скажу! — Вона почкала. Чуб. II. 68. Почкай, милий, годинку, почкай, милий, другую. Гол. І. 315.
Рождення, -ня, с. 1) Рожденіе. Ой був же я на рожденні в Діви Марії, породила Діва сина в яслах на сіні. Чуб. III. 368. 2) Потомство. Жаль свого рождення. Кв. Наслідує тобі твій син, твоє рождення. К. Псал. 300.