Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвусий, -а, -е. Безусый, не имѣющій усовъ.
Вольний, вольність, вольно. Cм. вільний, вільність, вільно.
Морави́ця, -ці, ж. = мурави́ця 2. І ну щипать лиця. Нащипала... на лицях аж синці знати, наче моровиця повиступала. Св. Л. 14.
Нездолящий, -а, -е. Слабосильный. Їй матері жаль кидати, що тика вона дуже нездоляща. Черниг. у.
Обгороджувати, -джую, -єш, сов. в. обгороди́ти, -джу́, -диш, гл. Огораживать, огородить, загораживать, загородить, обвести, окружить. Чоловік виноградник обгородив тином. Єв. Мр. XII. 1. Двір дошками обгорожений. Рудч. Ск. Мати Марусеньку родила, місяцем обгородила. Лукаш. 97.
Попідбігати, -гаємо, -єте, гл. Подбѣжать (о многихъ).
Ропляний, -а́, -е́ Смоченный разсоломъ.
Скалля I, -ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. Желех. 2) Лучина, щепка. Вх. Зн. 63.
Снота, -ти, ж. Дѣвичье цѣломудріе. Чуб. IV. 447. Доброго роду дитина, що вона по ночах ходила, да при собі сноту носила. Н. п.
Штучний, -а, -е. 1) Искусный. Штучне, геніальне обмилювання столичного балу. Левиц. І. 2) Замысловатый. І де ті в Господа взялись усякі штучнії їства. Шевч. 528. 3) Искусственный. Вчені люде вигадали такі штучні шкла, що, дивлячись через них, можна бачити, що хто робить за дві милі. Дещо. (Изд. 4-е), 37.