Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ара́б, -ба и ара́бин, -на, м. Арабъ. АД. І. 134. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. К. МХ. 5. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином. Чуб. V. 948.
Висліпати, -паю, -єш, гл. Увидѣть, замѣтить (о людяхъ съ слабымъ зрѣніемъ).
Відбабувати, -бу́ю, -єш, гл. Окончить практику (объ акушеркѣ). Пішла, відбабувала і вернулась додому. Чуб.
Гнівливість, -вости, ж. Раздражительность, склонность къ гнѣву. Желех.
Живоси́лом нар. Насильно. Схотів мене, моя матінко, живосилом на оберемок та й потаскав у кущі. Харьк. Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх. МВ. ІІ. 111. Живосилом не повінча.
Загари́кати, -каю, -єш, гл. Заворчать.
Однобарвний, -а, -е. Одноцвѣтный. Желех.
Поприсипати, -па́ю, -єш, гл. Присыпать (во множествѣ).
Придути, -ду́ю, -єш, гл. Прибѣжать, пріѣхать быстро. Сів на хазяйського коня, вмент придув з горілкою. Драг. 253.
Цятатий, -а, -е. Въ крапинкахь.