Випуст, -ту, м. Мѣсто возлѣ села, куда выпускаютъ скотъ. У самбурців великий випуст, а у нас ніде скотині попастись, як не на толоці.
Довари́ти, -ся. Cм. Доварювати, -ся.
Жали́ва, -ви, ж. Крапива, Urtica urens L, Urtica dioica L.
Збороня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зборони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Запрещать, запретить, воспрещать, воспретить; помѣшать. Коли не дали нам з собою жити, то не зборонять в гробі ся любити. 2) Защищать, защитить. Не зборонить тебе ні отець, ні мати.
Кремізний, -а, -е. = кремезний. Баба кремізна.
Певний, -а, -е. 1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Певна людина.
2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті?
3) Внушающій довѣріе. Тут певнеє ніщо ні ходить, ні сидить.
4) Извѣстный, опредѣленный. Ангел певного часу спускавсь у купальню.
Поживання, -ня, с.
1) Житье. Нехай має в чужій землі добре поживання. Дуже бідно живуть. Я далекий їх родич і знаю їх бідне поживання.
2) Потребленіе. На, кажу, братіку мій! нехай тобі на добре поживання будуть (гроші).
Сапетон, -ну, м. Родъ киселя изъ бузины. Найкраща їжа дітям — то сапетон.
Суд, -да и -ду, м.
1) Судъ. Ой поїхав він до Сандомиру, суди судити, села ділити. страшний суд. Страшный судъ. до суду. Навсегда. До суду, до віку не буду.
2) Судебное мѣсто; судилище. І на самій отій могилі суд стояв, бо город далеко росходився.
3) Судебныя лица. Суд наїде сюди.
Утоді нар. = тоді. Як єсь втоді співала, кед єсь сина колисала.