Ґе́дзатися, -заюся, -єшся, гл. 1) О четверон. животныхъ: бѣгать, мечась изъ стороны въ сторону, подъ вліяніемъ боли отъ укушеній овода. 2) О людяхъ: метаться, бросаться изъ стороны въ сторону. Бідолашний не знаходив собі місця: ґедзався, буцім підпалювали його вогнем. Кричала, ґедзалась, качалась. 3) О людяхъ: капризничать, привередничать.
Дрю́ччя, -чя, с. соб. Толстыя палки. щоб тебе́ на дрю́ччі ви́несли! — Пожеланіе смерти.
Квітчастий, -а, -е. 1) Цвѣтистый, усѣянный цвѣтами. Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая квітчастим злаком! Ми знайдемо, мій голубе, зелені діброви і долини квітчастії. 2) Разноцвѣтный, цвѣтной (о матеріяхъ). Квітчастий пояс. В'ються по вітру стрічки дівочі різноцвітні, квітчасті.
Кесарик, -ка, м. Ум. отъ кесарь.
Нариґлюва́ти, ґлю́ю, -єш
Спамятати, -та́ю, -єш, гл. Вспомнить. Не спам'ятаю коли саме це діялось.
Спокаятися, -каюся, -єшся, гл. Закаяться. Я вже спокаявся пити горілку.
Тросок, -ска, м. Ягненокъ съ переросшими смушками, также и самые смушки.
Увозити, -вожу, -зиш, сов. в. увезти, увезу, -зеш, гл.
1) Ввозить, ввезти, завозить, завезти. Не то кінь, що в болото ввезе, а то що з болота вивезе.
2) Только сов. в. Провезти. Мене, брата піхотинця, міждо коні беріте, хоч милю увезіте.
Шапошки, -шок, ж. мн. = шапошник 2.
