Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

В'язний, -а, м. Относящійся къ тыльной части шеи. в'язне сіло. Сало съ шеи. Павлогр. у.
Гакнути, -кну, -неш, гл. Крикнуть га. Га! Та як гакне, то аж зорі на небі заворушились. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Йор, -ра, м. Названіе буквы Ъ (въ Галиціи). Желех.
Кит, -та, м. Китъ. Його кит-риба зараз і вхопила. ЗОЮР. II. 60.
Миша́стенький, -а, -е. 1), Ум. отъ мишастий. 2) Малорослый, съ мелкими чертами лица (о человѣкѣ). Мнж. 186.
Остача, -чі, ж. Остатокъ. У попа здачі, як у шевця остачі. Чуб. І. 280.
Піддимка, -ки, ж. Названіе мелкихъ луковицъ, сохраняющихся зимою въ избѣ въ мѣшечкѣ за сволокомъ или надъ печью, а весной высаживаемыхъ; также названіе и выросшаго изъ нихъ лука. Вас. 203. Цибуля піддимка — засушка. Грин. II. 21. Зелена піддимка розрослася. Левиц. І. 28.
Посада, -ди, ж. Должность, мѣсто.  
Продіймати, -ма́ю, -єш, гл. = продимати. Як одсунеш кватирку, то так тебе вітрець продіймає. Волч. у.