Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брость, -ти, ж. 1) Почка на деревѣ, цвѣточная почка на деревѣ. До тебе верну, як вбересь у брость-листок діброва. Млак. 58. На тій яблоньці, що в ярку, та й брость є. Полт. Пожену на брость пасти воли. Як було походять по брості воли, то такі гарні. Черк. у. 2) Зелень на деревѣ, вѣтви. Мостила мости з зеленої брости. Чуб. V. 509.
В'язка, -ки, ж. 1) Связка. От вам казка, мені бубликів в'язка. Рудч. Ск. І. 4. В'язка сіна. Грин. ІІІ. 571. Я ж думала, що мій милий, аж соломи в'язка. Мет. 2) = в'язок 2. Сумск. у. Ум. в'язочка.
Наку́льгувати, -гую, -єш, гл. Прихрамывать. Вона трошки кривенька: на праву ногу накульгує. Черниг. г.
Одиниця, -ці, ж. 1) Единица. На первому місці вісім одиниць, на другому чотирі десятки, значить — сорок вісім. К. Грам. 100. 2) = одиначка. Чи я в тебе, моя мати, та одна одиниця? Чуб. V. 569. Ум. одинична, одини́ченька. Дівка Галочка в свого батенька одиниченька була. Грин. III. 470.
Первістка, -ки, ж. Первенецъ женскаго пола. Так то вже кохає та пестить Горпина свою первістку, і з рук не спускає. МВ. І. 97. У моєї корови теличка первістка. 2) Родившая первый разъ. 3) Первый разъ отелившаяся корова. Вх. Пч. І. 15. Вас. 197. Ум. первісточка.
Повідрізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Отдѣлиться (во множествѣ).
Помлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. помліти, млію, -єш, гл. 1) Обомлѣвать, обомлѣть. Моє серденько мліє, мліє, помліває. Чуб. V. 403. Болить животочок, все тіло помліло. Чуб. V. 263. Усі помліли: «Се він, — кажуть, — збожеволів». Г. Барв. 210. 2) Вспотѣть, обезсилѣть отъ жары. Буйволи на сонці помліли. Драг. 2.
Прирубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Cм. прирубувати. 2) = присіка́ти 2. Изъ заговора: Шепчу і виливаю, і присікаю, і прирубаю... Мил. М. 48.
Приятелька, -ки, ж. Пріятельница. Почали вчащати якісь приятельки. МВ. І. 27. Є у мене сусідонька, добра приятелька. Чуб. V. 651.
Роздол, -лу, м. Низменное мѣсто на равнинѣ. Скоро виїдете за село, то так роздолом і їдьте. Канев.