Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баламкати, -каю, -єш, гл. Протяжно звонить въ одинъ колоколъ. Шейк.
Блудство, -ва, с. Блудъ, блудодѣяніе. Тогди вони зробили гріх, блудство. Гн. II. 218. Грішили, горівкою п'янчили, блуцтво провадили. Гн. II. 72.
Голій, -лія, м. Брадобрей, цирюльникъ.
Гоя меж. = Гей, ой. Гоя, гоя, всяка дівка моя! Чуб. І. 80. Гоя, гоя, гоя! що зо мною, що я? Шевч. 281.
Груща́нка, -ки, ж. (Выговаривается также и грущинка). Родъ кушанья, свареннаго изъ растертыхъ грушъ. Грущинку варять з грушок, котрі перетирають через сито. МУЕ. І. 101.
Нацокотати и нацокотіти, -кочу, -ти́ш, гл. Наболтать, наговорить (о женщинахъ, дѣтяхъ). Нацокотали тії верхоумки..., а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. III. 45).
Побороти, -рю, -реш, гл. Побороть, одолѣть. Хто кого поборе, той тому оце озеро одпустить. Рудч. Ск. І. 61.
Порватися, -рву́ся, -рве́шся, гл. 1) Разорваться, изорваться, перерваться. 2) Прерваться. Порвались разом усі розмови. К. ХП. 25. Розмова на тому і порвалася. Мир. Пов. II. 82. 3) Cм. пориватися.
Прожеря, -рі, об. Прожора. Мнж. 190.
Тутеський, -а, -е. = тутешній. Шейк. Вх. Зн. 72.