Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бульбулькати, -каю, -єш, гл. = булькати. О. 1862. VII. 72.
Гомбички (ед. ч. гомбичка, ж?) Металлическія пуговки. Гол. Од. 81.
Забува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Забывать, забыть. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Мет. 64. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. Забув віл, коли телям був. Ном. № 1044. Пішла кудись: сіней забула замкнуть. Рудч. Ск. І. 20. Забувим латини. Чуб. III. 353. забу́ти на що́, на ко́го. Забывать о чемъ, о комъ. Що б то й було, як би всі багатіли! то б і на Бога забули! Ном. № 1448.
Ірвант, -та, м. Желѣзное кольцо на ободѣ экипажнаго колеса.
Маслю́к, -ка, м. = масляк 1 и 2.
Надури́ти, -рю́, -риш (кого), гл. 1) Обмануть. Желех. 2) Наобманывать многихъ.
Олупити, -плю́, -пиш, гл. = облупити. Вх. Уг. 255.
Підбічний, -а, -е. Находящійся подъ бокомъ. підбічний хлопець. Мальчикъ, который еще съ матерью спитъ. Ном. № 8605.
Повипинати, -на́ю, -єш, гл. Выпятить (во множ.).
Позакладати, -да́ю, -єш, гл. 1) Заложить (во множествѣ). Похожає в блискучому довгому каптані, позакладавши назад руки. Левиц. І. 103. 2) позакладало. Заложило уши. їм позакладало. Они оглохли. Гліб.