Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабрун, -на, м. = бабриська. Вх. Пч. II. 26.
Верещання, -ня, с. Рѣзкій крикъ, визгъ.
Висіти, -шу, -сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180.
Жупа́нний, -а, -е. Носящій жупан. (Писарь) все поглядає, як кіт на сало, тілько на жупанних. Кв. II. 208.
Княжий, -а, -е. Княжескій. Лютує голод в Україні, лютує в княжому селі, скирти вже княжі погнили. Шевч. 332.
Охайний, -а, -е. 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 439. 2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла. Мет. 229.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ. Левиц. І.
Повипилювати, -люю, -єш, гл. Выпилить (во множествѣ).
Поміж I, -жі, ж. Проходъ. Пругом люде у два ряди постоли рясно, мов квіток хто рядочками насаджав, тільки поміж пропустили попові з причетом пройти. Г. Барв. 65.
Стишіти, -шію, -єш, гл. Стихнуть. Волын. г. Слов. Д. Эварн.