Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Догу́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. догуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Догуливаться, догуляться. Вже козачка в корчмі догулялась, що шинкарка в потилицю виганяла. Догуляються так до четверга.
Канюка, -ки, об.
1) Попрошайка.
2) Ув. отъ каня. Летіла канюка, постреляна з лука. Канюкою сидить.
Мре́во, -ва, с. = марево. Та то ще, гляди, мрево.
Настріляти, -ля́ю, -єш, гл. Настрѣлять. Наш стрілець сьогодня багато качок настріляв.
Обмилитися Cм. обмилитися.
Різникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть мясникомъ, заниматься продажей мяса. Вік звікували та нічого того не було, як тепер повелось, що коли різникуєш, то й плати за право-торговлю.
Розмандруватися, -руюся, -єшся, гл. Предаться странствованію, бродяжничеству.
Тарканище, -ща, м. Ув. отъ таркан.
Ціна 1, -ни, ж. Цѣна. Своєї ціни не установиш.