Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлегати

Позлегати Cм. позлягати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛЕГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛЕГАТИ"
Багряний, -а, -е. = Багровий.
Випаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, загадить.
Відомий, -а, -е. 1) Извѣстный. 2) я відомий. Мнѣ извѣстно. Я відомий за ті гроші. Рк. Левиц.
Громовеня́, -ня́ти, с. По народному повѣрью: маленькій громъ, какъ бы дитя грома. Поклоняю си тобі і всі твої силі, громам і громовенітам, тучам і тученітам. ЕЗ. V. 67.
Зла́гідно нар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою. Камен. у.
Обмежити Cм. обмежувати.
Поперемінювати, -нюю, -єш, гл. = попереміняти.
Просто нар. 1) Просто, безъ затѣй. Рудч. Ск. І. 150. Сказати просто: вмер, та й годі. Гліб. Він так мальовав собі просто, абияк. Кв. 2) Прямо. Пливи... під темний луг просто. Чуб. V. 342. Простяглись дві дороги: одна просто, а друга пішла у праву руку. Стор. Іде... пані, та просто до їх у двір. Рудч. Ск. II. 64. 3) Противъ, напротивъ, насупротивъ. Хата його стоїть просто церкви. Борз. у.
Узгрянишник, -ка, гл. = узгряничанин. К. (Желех).
Уступ, -пу, м. Вступленіе; входь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛЕГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.