Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Мирськи́й, -а́, -е́ Мірской, свѣтскій. Тісно було нашому юноші в монастирі і не до вподоби серед мирського товариства. К. Гр. Кв. XII.
Морсну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ морскати. Як морснеш кого, то й ноги задере. Грин. І. 231. Ось і мене таки добре морснуло по носі. Левиц. І.
Овсяниця, -ці, ж. = вівсяниця. Ном. № 10185.
Позмилювати, -люю, -єш, гл. Смылить (во множествѣ). Усе мило позмилювали. Богодух. у.
Полежань, -ня, м. Бекасъ. Мнж. 189.
Посовиніти, -ні́ю, -єш, гл. Побыть въ полубезсознательномъ состояніи, въ опьяненіи. Сидить Петро дуже п'яний, держить у руці десятку, а Іван як ухопить її та й хода. — Що ж йому на те Петро сказав? — Аж нічогісінько: посидів ще трохи, посовинів-посовинів та й пішов собі з шинку. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Пробивач, -ча, м. Инструментъ для пробиванья дыръ въ желѣзѣ. Вх. Зн. 56.  
Роскішник, -ка, м. Живущій въ роскоши, сибаритъ. Маркев. 43. Вх. Лем. 462.
Сміятися, сміюся, -єшся, гл. 1) Смѣяться. Смійся, дурню, доля буде. Ном. № 12672. Сміється наймит, а нічого не тямить. Ном. № 12673. 2)з кого. Смѣяться, насмѣхаться надъ кѣмъ. Стоїть дівка на порозі, з козаченька сміється. Мет. 89.
Тяжкомовний, -а, -е. Косноязычный. Приводять до його глухого і тяжкомовного. Єв. Мр. VII. 32.