Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позазичати

Позазичати, -ча́ю, -єш, гл. Занять (во множествѣ, о многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАЗИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАЗИЧАТИ"
Вихати, -хаю, -єш, гл. Махать, размахивать. Ой там Івась конем іграє, коп'є вихає. Мет. 334. Не вихай бо дуже віником, бо курява встає. 2) Лягать. Ич, як кобила задом виха!
Вітровий, -а, -е. Вѣтряный. Шух. І. 112. Чи на вітровому морі, чп на суходолі? К. МБ. ІІІ. 248.
Дужість, -жости, ж. 1) Сила, мощь. 2) Здоровье.
Заки́нути, -ся. Cм. закидати, -ся.  
Латун, -на, м. Свита съ заплатами. ЧГВ. 1853. 61.
Одноралля, -ля, с. Пахота одинъ разъ. Кролев. у.
Переглежувати, -жую, -єш, гл. = переглядати.
Пошлюбувати, -бу́ю, -єш, гл. Повѣнчаться съ кѣмъ. А ти, боярине, не подивуй, іди собі иншую пошлюбуй. Н. п.
Старичий, -а, -е. — ча вовна. Шерсть старой овцы. Волч. у.
Уколо нар. Кругомъ, вокругъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАЗИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.