Апостолува́ння, -ня, с. Апостольство, пребываніе апостоломъ. Коли иншим я не апостол, то все ж вам: ви бо печать апостолування мого в Господі.
Гура́льня, -ні, ж. = Ґуральня.
Жи́тяний, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Жи́тяна кві́тка. Букетикъ изъ колосковъ ржи. 2) Съ примѣсью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна.
За́йдений, -а, -е. Захожій. То чоловік не наш: він зайдений відкілясь. Екатерин. у.
Кішка, -ки, ж.
1) Кошка.
2) Небольшой якорь. І.
3) сіра кішка. Родъ дѣтской игры.
Корито, -та, с. 1) Корыто, изъ котораго кормятъ животныхъ. Корита не ходять до свиней, а свині до корита. У гуцуловъ корито = ночви. під корито підвернути. Одолѣть. Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів. 2) Въ ручной мельницѣ: ларь, въ который падаетъ мука. 3) Русло рѣки. Частина грунту, по котрій тече річка, зветься річище, або корито. 4) Продолговатая ямка въ землѣ, выкапываемая дѣтьми при игрѣ въ місяць. 5) Панцырь черепахи. Ум. кори́течко, коритце.
Риґівниця, -ці, ж. У ткачей: дощечка съ отверстіями для вставки въ нихъ концевъ начиння или блята, когда сквозь послѣдніе пропускаютъ нити основы; риґівниці бываютъ при этомъ подвѣшены.
Спатки, спатоньки, спаточки, спатуні, спатунечки, спатусі, спатусічки, гл. ум. отъ спати. А спатки таке, що мати її родила до сна. Ще дівчина спатоньки не клалась. Стелю постіль білу і спаточки ляжу. Спатусі на білії подусі! — говорятъ ребенку, укладывая его спать.
Тліти, тлію, -єш, гл.
1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Тлів він серцем, глядючи на мене. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію.
3) Тлѣть, гнить. Піп не схоче даром ховати.... хоч нехована тлій.
Хряскіт, -коту, м. = хряск.