Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожахати

Пожахати, -ха́ю, -єш, гл. Попугать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАХАТИ"
Вигарманувати, -ную, -єш, гл. Вымолотить, смолотить гарманом. Відколи гарманую, тільки копу вигарманував.
Ду́мання, -ня, с. Мышленіе. К. Кр. 34.
Ковати, кую́, -є́ш, гл. = кува́ти.
Конич, -ча, м. = конюшина. Вх. Лем. 426.
Осілий, -а, -е. 1) Осѣдлый. 2) О растеніи: склонившійся. Вх. Лем. 445.
Помстник, -ка, м. Мститель. Рука Господня помстників карає. Костом. (Сніп. 76).
Поскубтися, -бемо́ся, -бете́ся, гл. Потаскать другъ друга за волосы (о многихъ). Нема його й на світі, як із своєю ріднею, з мужиком: чи поскубтись, чи побиться, чи й помириться, то все воно, таки сказано, свій брат. Г.-Арт. (О. 1861. III. 100).
Скляр, -ра, м. Стекольщикъ.
Уплескати, -щу, -щеш, гл. 1) Сплющить. 2) Обрызгать.
Хлепіт, -поту, м. 1) Плескъ, всплески. 2) мн. хлепоти. = гряда 3. Вх. Пч. II. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖАХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.