Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виспати, -плю, -пиш, гл. 1) Спать, проспать извѣстное время. День виспать, а ніч у карти програть. О. 1861. X. 151. Виспав усю ніч. Конст. у. 2) Только сов. в. Пріобрѣсть что спаньемъ. Виспав коваля і бондаря. Ном. № 11325.
Горді́й, -дія́, м. = Гордівник. Г. Барв. 456.
Гудо́к, -дка́, м. Родъ духового инструмента. Гудеть, як гудок. Ном. № 13895.
Жа́ків, -кова, -ве Принадлежащій школьнику, пѣвчему. жа́кова хи́жа = жаківка. Вх. Лем. 413.
Зиму́шній, -я, -є. Зимній. Вх. Уг. 241.
Камбрат, -та, м. Товарищъ. Той (семинарист) пісню насвистує, той таки співа стиха, той гука до камбрата... Св. Л. 218.
Карковий, -а, -е. Затылочный.
Негіда, -ди, об. Негодникъ, негодница. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.
Огидити, -джу, -диш, гл. 1) Загадить. 2) Опорочить, обезчестить.  
Просувати, -ва́ю, -єш, сов. в. просунути, -ну, -неш, гл. 1) Просовывать, просунуть. Мнж. 26. Прийшов у ліс у такий густий, що й пучки, здається, просунути не можна. Рудч. Ск. І. 134. 2) Отодвигать, отодвинуть, отсунуть. Просуну я кватирочку, аж матуся в гості йде. Чуб. V. 624.