Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ведрик, -ка, м. Встрѣчено въ дѣтской щедровкѣ: Щедрик-бедрик! дайте вареник! Чуб. III. 477. Cм. бедрик.
Гусако́вий, -а, -е. Относящійся, принадлежащій гусак 1. Гусакове пір'я.
Ді́льчий, -а, -е. Раздѣльный. Дільчий акт, реєстр.
Загаласува́ти, су́ю, -єш, гл. Закричать, завопить. Аф.
Зала́щитися, -щуся, -щишся, гл. О собакѣ: начать ласкаться. То собаки гавкали, наче кого за поли ведуть, а то залащились зразу і перестали гавкать. Верхнеднѣпр. у.
Історія, -рії, ж. Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214.
Ковінька, -ки, ж. 1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Сим. 6. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Сим. 6. Нашому Нечипору на руку ковінька. Ном. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати. Кв. І. 49.
Мороква́, -ви, ж. Трясина. Гол. Вх. Зн. 37.
Розбігтися Cм. розбігатися.
Хваст, -ту, м. 1) = хвастун. Семен — хваст такий, що як би хвіст, то б і боки пооббивав. Черк. у. 2) = бур'ян. Вх. Лем. 478. Ум. хвастик.