Баби́нець, -нця, м. Отдѣленіе въ церкви, въ которомъ стоять женщины, — обыкновенно первое послѣ входного. В церкві було повнісінько. Въ правім притворі стоили чоловіки та парубки, в лівім діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата.
Забрені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Зажужжать. У полі пчілка забреніла. 2) Загремѣть, зазвенѣть, зазвучать. Зашуміли луги, забреніли ріки. Одні двері зашуміли, другі забреніли. 3) Красоваться, заблистать, засіять. Квітки забреніли на полі. Гареми мусульманські забреніли дівчатами вродливими й жінками.
Кількалітній, -я, -є. Существующій нѣсколько лѣтъ.
Мо́льниця, -ці, ж. Вымоина, водомоина послѣ сильнаго дождя.
Обголювати, -люю, -єш, сов. в. обголити, -лю, -лиш, гл.
1) Обнажать, обнажить.
2) Обривать, обрить. Взяли його у світлоньку, обголили головоньку.
3) Забирать, забрать все, обобрать. Більше за всіх нас прикащик Сухоперний обголив.
Остивно, -на, с. Деревянная рукоять в остях.
Позакрівавлювати, -люю, -єш, гл. Окровавить (во множествѣ).
Решітце, -ця, с. 1) Ум. отъ решето. 2) Часть токарнаго станка. Cм. токарня.
Ряхта, -ти, ж. ? Оце лохвицька ряхта.
Стукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. 2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл.