Зашмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Подвергнуть загару, обжечь.
За́шпори, -рів, мн. Острая боль въ поверхности рукъ отъ мороза. Оце зашпори зайшли. Переносно: боль, страданія. Великі зашпори заганяло життя у серце Прісьці. Ще он зашпори не одійшли (після похорону), а тобі співи та жарти в голові.
Лагодний, -а, -е. = лагідний. Будь лагодним, будеш і Богу угодним.
Нади́ми, -мів, м. мн. Паховая грыжа.
Нала́пувати, -пую, -єш, сов. в. нала́пати, -паю, -єш, гл. 1) Нащупывать, нащупать, находить, найти ощупью. Тільки мацають по столу (сліпі), ніяк не налапають тієї миски. 2) Ловить, наловить, хватать, нахватать. Пошли дурня по раки, а він жаб налапа.
Огуда, -ди, ж. Хула, поношеніе. Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні.
Піняти, -піму, -меш, гл. = пійняти. Руки розставив, щоб кота того піняти.
Розвихатися, -хаюся, -єшся, гл.
1) Раскачаться.
2) О вѣтрѣ: усилиться. Завірюсі аби рушити, а то розсихається.
Фукнути, -ну, -неш, гл.
1) Дунуть (ртомъ).
2) Крикнуть на кого.
3) — ким, чим. Бросить кого, что. Як ним фукне у провалу велику!
Хмельничанин, -на, м. Козакъ изъ войска Б. Хмельницкаго.