Вимовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вимовитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Выговариваться, выговориться, произноситься, произнестись. Мення і однакове, та неоднаково всюди вимовляється.
2) Отговариваться, отговориться.
Гарбарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный скорняку.
Гнійник, -ка, м. Навозный жукъ.
Женишо́к, -шка́, м. Ум. отъ жених.
Корець, -рця́, м.
1) Мѣра сыпучихъ тѣлъ. Способом, способом 12 жидів насилу корець хмелю витаскали на гору. З'їхалася Марусина родина, звезла, знесла сім кірців муки на коровай.
2) Желѣзный или деревянный ковшъ. І в корці води напій маєш. Корець меду у рученьках держу чи. Поїхали в ліс, вирубали на ківш і одтяли на корець. Що це ти, бабо, ополоником їси? — Десь діти корець занесли.
3) Каждая пара соединенныхъ подъ угломъ (по длинѣ) поперечныхъ досокъ на окружности колеса водяной мельницы, — въ нихъ ударяетъ вода, поворачивая колесо. Cм. коречний, корчак.
4) Насѣк. уховертка; клещакъ, Forficula auricularia. Ум. кірчик.
Омаста, -ти, ж. Жирная приправа къ кушанью. Сіль — омаста, масло — окраса.
Песій, -я, -є. Собачій. Великого роду, а псього ходу. Песся мати не загине.
Пообкопувати, -пую, -єш, гл. Окопать (во множествѣ).
Пообшиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и обшитися, но о многихъ.
Скудота, -ти, ж. Скудность.
