Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глуздівно нар. = глузливо. Енею глуздівно сказав. Котл. Ен. VI. 87.
Дозо́рець, -рця, м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька.
Книжницький, -а, -е. Книжничій. Тепер займаймо книжницьку голоту (бурсаків), що висипала з Брацтва в личаках. К. ПС. 69.
Купці гл., дѣтс. = купі. О. 1862. IX. 119.
Лопта́ти, -пчу, -чеш, гл. Щемить. Сіль чи горілка зайшла в виразку та й лопче. Черк. у. Як приклала мені до рани синього каменю, як почало мені лоптати, то й Боже! Харьк.
ОбсохтиCм. обсихати.
Повідсувати, -ва́ю, -єш, гл. Отодвинуть, отсунуть (во множествѣ).
Посмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить.
Розшушукати, -каю, -єш, гл. = розшулічити. Розшушукав тоді, шо воно й справді вигадки. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Широкогіллястий, -а, -е. Развѣсистый. Широкогілляста груша. Левиц. І. 288.