Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глуха, -хи, ж. = глуханя. Вх. Лем. 404.
Громовеня́, -ня́ти, с. По народному повѣрью: маленькій громъ, какъ бы дитя грома. Поклоняю си тобі і всі твої силі, громам і громовенітам, тучам і тученітам. ЕЗ. V. 67.
Їзок, -зка, м. Ум. отъ їз.
Ошемоніти, -нію, -єш, гл. Лишиться сознанія. Мене як ударили, то я ошемонів. Екат.
Побажатися, -жається, гл. безл. Захотѣться.
Поґрасувати, -су́ю, -єш, гл. Вытоптать, истоптать (во множествѣ).
Розвиток, -тку, м. Развитіе. Желех.
Тинутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Удариться. Дивись на дитину, а то як минеться, то ще лоба розіб'є. Черк. у. 2) преимущ. безл. Случиться. Левч. 149, 114. Все оттак заведуться ласкавими словами одно 'дного шпигати. Тинеться инша шпилька і така, що Пилипиха не стерпить. мн. ІІ. 82.
Тополька, -ки, ж. Ум. отъ тополя.
Чига, -ги, ж. = чечуга 1. МУЕ. І. 40.