Бардочка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Брунькати, -каю, -єш, гл. = бринькати 3. Шапувал давай брунькать.
Ля́пати, -паю, -єш, сов. в. ля́пнути, -пну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть, стучать, стукнуть. Не годиться по столу ляпать ложкою. Ляпнула дверима. 2) Шлепать, шлепнуть, плескать, плеснуть. Життя лящам, мов тім панам, — гуляють, ляпають хвостами. 3) Шлепать, шлепнуть, бросать, бросить что-нибудь липкое и мокрое. Ляпнув глиною в стіну. 4) Пачкать, пятнать; капать, капнуть. Не ляпай мені чорнилом книш! Крапля ляпнула на воду. 5) Ударять, ударить. Ляпаю по ковадлу. Ляпнув його по щоці. 6) Неумѣло говорить, сказать что-нибудь, болтать, сболтнуть. Приневолили короля таке слово ляпнути, що багацько воно лиха наробило. Не ляпай язиком!
Нагні́чувати, -чую, -єш, сов. в. нагніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Нажимать, нажать, надавливать, надавить, придавливать, придавить. Повалив мене та ще й коліном нагнітив. Язик отерп, замерзла мова, мов камінь сердечко нагнів.
Нечутно нар. Неслышно.
Полляти, -лля́ю, -єш, гл. Полить.
Поплямити, -млю, -миш, гл. Запятнать, покрыть пятнами.
Приїздити, -джу́, -ди́ш, гл. Пріѣзжать. Що-дня одні виїздили, другі приїздили.
Становище, -ща, с.
1) Положеніе, мѣсто.
2) Позиція, станъ, лагерь, постъ. Який же ти, Гавриленку, такий дурень уродився, що ти прийшов до становища, да й не перехрестився.
3) Мѣсто остановки пасомаго скота. Догнали отару до становища.
Тепломірний, -а, -е. Относящійся къ термометру.
