Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Запеча́лити, -лю, -лиш, гл. Опечалить. Лона в мене не вечеряла, тілько мене запечалила. Мет. 290.
Лапай, -пая, м. Съ большими неуклюжими лапами, руками. Золотонош. у.
Лучи́ця, -ці, ж. Раст. Chara vulgaris. ЗЮЗО. І. 116.
Льот, -ту, м. = літ. Пізнати сову по льоту. Ном. № 7343. Здоров'я льотом вилітає, та по воловому вертає. Г. Барв. 541. За твоїм льотом і ми полетіли і вже не згорнемо крил. О. 1861. III. 7.
Набря́клий, -а, -е. 1) Разбухшій. 2) Вспухшій. Лупала набряклими віями. Мир. Пов. І. 121. Набряклі жили кидалися — бились. Мир. Пов. II. 99.
Насталити Cм. насталювати.
Попереймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и переня́ти, но во множествѣ. Від німців усе те попереймали. ЕЗ. V. 201.
Регітно нар. Смѣшно, хочется смѣяться. Мені регітно, а він плаче. Сосн. у.
Скипень, -пня, м. Сильный холодъ зимою при тихой погодѣ. Уман. у.