Бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ.
Ванда, -ди, ж. Родъ арапника, длинной плети. Окомани з батогами, саули з вандою. Cм. фанда и хвайда.
Гев нар. Тутъ, здѣсь, сюда. Дві душечки гев пустіте. подь гев, по ле-гев! Иди сюда, иди ка сюда!
Гу́палка, -ки, ж. Игрушка: родъ дудки изъ бузины съ вынутою сердцевиною для стрѣльбы (то же, что и пукалка).
Дійни́к, -ку́, м. 1) = Дойняк. 2) = Дійниця.
Змолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Помолодѣть. Все у природі немов змолоділо.
Ополистий, -а, -е. 1) Плотный, толстый, широкій. Ополистий стіг наклали.
2) Вѣтвистый. Ополиста яка тополя. Ополиста груша.
Рівнісінький, -а, -е. Совершенно гладкій,, с. прямой, с. равный.
Ступ'яй, -п'яя, м. = ступяй = ступінь.
Чубатий, -а, -е. Хохлатый. Чубатий іде — лихо за собою несе. Кури чубаті. чубаті уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Ум. чубатенький.