Гноїсько, -ка, с. = гноївня.
Гу́торити, -рю, -риш, гл. Разговаривать. Годі вже вам гуторить про свої смутки. На нашому хуторі по нашому й гутори. Зібрались три дівчини на Різдво, гуторять собі.
Окромний, -а, -е. = окрімний. Доріжку знаю я окромну.
Попідмочувати, -чую, -єш, гл. Подмочить (во множествѣ). Такий дощ лив, ворохи мені на току попідмочувало.
Постригати, -га́ю, -єш, сов. в. постри́гти, -жу́, -же́ш, гл.
1) Стричь, остричь. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась.
2) Постригать, постричь (въ монахи). постригти в брехуни́ = пошити в брехуни.
Проїздити 2, -джу, -диш, гл. Проѣздить. Хоче Палій проїздити коня свого.
Прорік, -ро́ка, м. Пророкъ. Нещасний рік, як умре прорік. що рік, то й прорік. Что годъ, то дитя ражда»ется.
Ревіти, -ву, -веш, гл. = ревти.
Хлюст, -та, м.
1) Родъ карточной игры. В хлюста, в пари, в візка іграли. хлюстом называется въ этой игрѣ, если у кого либо изъ играющихъ окажется три карты одной масти или три козыря, или три хвальки, или три туза, или двѣ карты одной масти и хва́лька.
2) бра́ти хлюст. Въ карточной игрѣ въ хвиль имѣть у себя козырную даму, называемую также хвиль.
Шелестіти, -щу, -стиш, гл. Шелестѣть, щумѣть. По соломі ходить, та не шелестить. А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. Уліз у чужу солому, та ще й шелестить.
