Бурковка, -ки, ж. Мостовая; шоссе.
Гирсувати, -сую, -єш, гл. Царапать, чертить. Хлопці гвіздком погирсували піч.
Зе́лено нар. 1) Зелено. 2) Незрѣло. Ум. зелене́нько, зелене́(і́)се(і)нько.
Лад, -ду́, м. 1) Порядокъ, устройство, строй. У полі-полі військо стояло, військо стояло, ладу не знало. Пропаде шкапина, то й той лад у хазяйстві погасне, що й був. За діло новим ладом узятись. в один лад. Подъ одну стать. ні ладу, ні по́ладу нема. Нѣтъ никакого порядка. зробити лад. Привести въ порядокъ. через лад. Черезчуръ, чрезмѣрно. Через лад уже брешеш. став на лад. Достигъ извѣстной прочности своего положенія. без ладу живе. Безпорядочно живетъ. Въ рядѣ выраженій употребляется въ смыслѣ: толкъ, смыслъ. чи буде з сьо́го який лад? Выйдетъ-ли изъ этого толкъ? 3 одкладу не буде ладу. без ладу. Безъ толку, некстати, глупо. Вбовтнувся в річ без ладу. в лад. Кстати, умѣстно. Дурень багатий, та й слово його в лад. Коли наше не в лад, то ми з своїм назад. до-ладу. а) Кстати, толково, умно, умѣстно. Хто каже до-ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Іти хиба до вас в найми? чи до-ладу буде? Говорила небіжка до самої смерти, а все не до-ладу. б) Какъ слѣдуетъ, хорошо. В такій воді, а ні випереш до-ладу сорочки, а ні звариш страви. ладом. Толкомъ. Та ви ладом кажіть! 2) Обычай, общепринятая правила приличія. Ми, хлібороби, — ніколи і в голову пошкрібатись, — не знаєм світові ладу. Щоб оце вигадувати (нові убрання), — почала мати, — то воліла дати б ті гроші на молитви. — Ет, що ви знаєте! — грімнула Мася... Воли не знаєте світові ладу, то не мішайтесь. 3) Распоряженіе. То Хмельницький листи читає, до козаків словами промовляє: «Гей стійте, діти, ладу ждіте!». Дума. 4) Ладъ, взаимное согласіе. Живіть, дітки, в ладу та не забувайте батька! ладом = лагодом. Ладом усе можна. 5) Стройность, ладъ; тактъ. співають в лад. Поютъ стройно. О, бодай вас! Що то літа! ні вже не до-ладу... Минулося!.. (время танцевъ). 6) Образъ, способъ. Таким ладом се зроблено. нехай іде своїм ладом. Пусть дѣлаетъ по своему. на всі лади. Всячески. Кесаря хвалили на всі лади, що аж остило.
Наважни́й, -а́, -е́ Склонный къ чему-либо. Не беріть цього чоловіка до себе: та він такий наважний до горілки, шо все переносить до жида.
Оазіс, -су, м. Оазъ. Мов оазіс, в чистім полі село зеленіє.
Очиток, -тку, м. а также мн. очитки. Раст. Sedum acre. L.
Підтичка, -ки, ж.
1) = підтічка.
2) Шерстяной кушакъ краснаго цвѣта съ кистями на концахъ, нашивается на запаску сверхъ сборокъ послѣдней и обвязывается вокругъ таліи.
Спрацюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Утолиться, измучиться, изнуриться работой.
Спробувати, -бую, -єш, гл. Попробовать, попытать. Ото пішли сили спробувати — хто дужчий.