Бусень, -сня, м. = бусель.
Возовий, -а, -е. 1) Телѣжный. Возове колесо.
2) Упряжной. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
3) Проѣзжій, ѣдущій возомъ. Да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, ой пішого пішеницї по три денежки мита брали.
4) шлях возовий. Проѣзжая дорога.
Жига́ло, -ла, с. Желѣзный прутъ для прожиганія отверстій въ деревѣ. А він як роспече житло, так і штрика у вічі. Запаливсь купець, немов його жигалом шпигнули. Ум. жигальце.
Зві́дси, зві́дсі, зві́дсі́ль, звідсіля́, нар. Отсюда. Шкода ж тя, козаче, звідси відсилати. Іди собі звідсі! Пусти мене звідси додому на Вкраїну.
Ільнування, -ня, с. = льнування.
Надзвича́йність, -ности, ж. Необычайность, чрезвычайность; нѣчто выходящее изъ ряда вонъ.
Обезглуздити, -джу, -диш, гл. Лишить разсудка. Який вас обезглуздив кат?
Підворотень, -тня, м. Сортъ горшка, вышиною отъ 5 до 7 вершковъ.
Сережка, -ки, ж.
1) Ум. отъ серга. Ой надіну я. сережки і добре намисто.
2) Цвѣты нѣкоторыхъ деревьевъ (ивы, осины, березы, орѣшника). Ум. сережечка. У нашої Олени сережечки зелені.
Щипати, -па́ю, -єш, гл. Щипать. Правда так, гусарин! — казав Радюк, щипаючи за щоку свого Павлика. Щипає-ламає зелений виноград. Вибігала.... прудка коза, щипала травицю. Кинув не палку, уб'ю не галку, щиплю не пірря, їм не м'ясо.
