Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поворозка

Поворозка, -ки, ж. 1) Шнурокъ, бичевка. Левиц. І. 358. КС. 1893. VII. 80. В кунтуші з срібними китицями і поворозками. Стор. МПр. 76. 2) Ленточка для завязыванія очіпка. Козелец. у. КС. 1893. XII. 449. Также тесьма для завязыванія передника, юбки. Ум. поворозочка. Ез. V. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРОЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРОЗКА"
Бруку! меж., выражающее воркованіе голубя. Глянь, як голубка в парі брукає: бруку-бруку, бруку-бруку, бруку-ку! Pauli. II. 115.
Вус, -са, м. см. ус.
Глинути, -ну, -неш, гл. Глотнуть, проглотить. (Змій) прилетить, тебе глине. Чуб. II. 173.
Кучомка, -ки, ж. Ум. отъ кучма.
Опроваджати, -джа́ю, -єш, сов. в. опрова́(во)дити, -джу́, -диш, гл. Проводить, провести. Мою грішну та душечку в рай опроваджати. Гол. І. 221. Поможи Боже вам сі свята мирно впровадити. Гол. IV. 556. Пошли, Боже, вік і здоров'я, щоб цей празник опроводить, нового... дождати. О. 1862. IV. 89.
Повивач, -ча, м. Свивальникъ. Мил. 29. Там Пречиста сина купала, а скупавши повивачем сповила. ХС. VII. 444.
Пообтирати, -ра́ю, -єш, гл. Обтереть (во множествѣ). Пообтирай чоботи. Черниг. у.
Почубитися, -блюся, -бишся, гл. Дать потасовку другъ другу. Підпиті ґазди нераз добре почубилися. МУЕ. III. 58.
Решт, -ту, м. = решта.
Сральня, -ні, сратва, -ви, ж. = срач. Не йди туди, бо то панська сратва. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОРОЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.