Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поволоцьки

Поволоцьки нар. Волоча. Як піймав ню за коси та поволоцьки через подвірря. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛОЦЬКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛОЦЬКИ"
Гекзаметр, -тру, м. Гекзаметръ. Все б гекзаметри плели. Шевч. 664.
Калюжка, -ки, ж. Ум. отъ калюжа.
Кефала, -ли́, ж. Кефаль.
Льом, -му, м. Раст. Ulmus montana. ЗЮЗО. І. 140.
Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.
Ме́чник, -ка, м. Меченосецъ.
Пластунець, -нця́, м. Родъ черноморскаго сельдя.
Порепатися, -паюся, -єшся, гл. Потрескаться.
Самопічний, -а, -е. Самъ пекущій. самопічна діжа = діжа самопіч. Чуб. II. 38.
Страхопуд, -да, м. Пугало.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОЛОЦЬКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.