Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поволічка

Поволічка, -ки, ж. Ум. отъ поволока.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛІЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛІЧКА"
Бородавочка, -ки, ж. Ум. отъ бородавка.
Джвя́кати, -каю, -єш, одн. в. джвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Чавкать. 2) Ударить сильно. Я його як джвякнув!... Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зли́годні, -нів, м. мн. Невзгоды, бѣдствія. Всі злигодні на мене обернулись. К. Іов. 9. Хай йому злигодні! О. 1862. VI. 90.
Ля́пнути, -пну, -неш, гл. см. ляпати.
Перевозець, -зця, м. = перевізник. Ой ви, хлопці-перевозці, перевезіть мене на той бік Дунаю. КС. 1883. IV. 735.
Перепорожнити Cм. перепорожнювати.
Половець, -вця, м. Половецъ. Левиц. І. Перші князі, 68.
Похитати, -та́ю, -єш, гл. Пошатать, покачать.
Просіка, -ки, ж. Просѣка. Він зробив (у лісі) просіку. Драг. 205.
Рострусити, -ся. Cм. рострушувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОЛІЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.